Як мене щойно повідомив koordinatorudpn сьогодні о 13.00 розпочався Марш проти расизму. Невідомо хто виступив організатором події. Але через перевірку ЗМІ стало відомо, що швидше за все Сандей Аделаджа, мабуть ще Валід Арфуш. Хоча африканців на події була значна меншість. За свідченням спостерігачів, основною масою виступили азербайджанці. Не дивлячись на те, що організаторами було проголошено про 3 тис. учасників, марша нарахуівав не більше 400 осіб.

Але не це головне. Коли члени УДПНИ підійшли до місця проведення (вул. Хрещатик) і роздавали свої листвіки, то одразу звернули на себе увагу учасників крокування. Які у кількості 10 чоловік підійшли, через удар ногою витягнули листівку у одного із протестуючих. Потім пішли загрози до протестантів, якщо вони не заберуться геть з місця "антифашистського заходу". 100 робітників міліції, які охороняли дійство вчасно не відреагували на силові дії "крокуючих".
Зараз вже пишеться та подається заява до Шевченківського РУВС, з метою розслідування даного випадку расизма та неповаги з боку іноземців.

П.С. Раніше, у Вінниці антифою було порізано людину за переконання, що не співпадали з нападником.

Від мене: Цікаву форму набирає "боротьба з расизмом". Зараз найбільше нетолерантними особами виступають як раз призильники толерантності. До чого б це? Мабуть не все так просто зі справжніми мотивами антирасистів.
На цю тему можете почитати мою статтю "Попит на ксенофобію"
http://www.rbc.ua/rus/digests/2008/09/09/427210.shtml
http://jesfor.livejournal.com/230154.html
У Братства повна версія http://www.bratstvo.info/bratstvo-text-13073.html

На роботі сильно дратував мій комп, який віснув через відсутність оперативної пам"яті. Бувало іноді, щоб відкрити вордівський документ або зберегти, закрити, приходилося чекати по 15 хв. Я вже став відкривати не більше 6-8 вікон браузеру + ворд + аська. Але все рівно не допомагало.

Попросив, щоб збільшили оперативку до 1 Гб. Все, майже літає (з попереднім станом роботи). Тепер я щасливий....

От і запитуєш себе: "Що треба для щастя?" Всього-навсього, пара дрібниць. Бо вони створюють загальну картину життя. 

В Росії відбуваються дискусії навколо теми фінансової кризи, інвестклімату, фондові проблеми тощо. Дехто прив"язує до світової кризи ,а дехто бачить в цьому роль шкутильгавої російської влади та її внутрішньої та зовнішньої політики.
Як на мене, то дуже об"єктивне дослідження зробив журнал "РБК" в останньому номері в статті "Ледниковый период" (стор. 48-52). Де висвітлили участь політиків у погіршені стану.
Нижче приведу декілька уривків за матеріалу. Гарно, якщо це стане певним уроком для наших керманичів. А то Стельмах з Порохом свято впевнені у відсутності кризи в Україні.

"Рост промышленного произвдства в июне 2008-го к июню 2007-го составил, по данным Росстата, лишь 0,9% - годом ранее соответствующий показатель был равен 9,6%. В июле ситуация начала выправляться: рост достиг уже 3,2%. Однако это все равно не идет ни в какое сравнение со значением июля 2007-го - 10,3%. За семь месяцев текущего года темпы увеличения инвестиций против того же периода 2007-го замедлились в 1,7 раза, темпы ввода жилья - в 7 раз. Экономист Альфа-Банка Наталия Орлова среди причин происходящего называет проблемы с финансированием, с которыми столкнулись российские компании. А Игорь Николаев (директор департамента стратегического анализа ФБК) - высокие темпы роста промышленной инвляции: во втором квартале этого года цены производителей увеличивались на 4-5% ежемесячно. "В июне 2008-го инвляция в годовом исчислении превысила 28%, - констатирует г-н Николаев. - Любой инвестор задумается, стоит ли ему вкладывать деньги в такких условиях. Сегодня на лицо инфляционное торможение экономического роста". В чем оба эксперта сходятся, так это в том, что одна из основных бед российской экономики - отсутствие конкретной среды.

При этом нельзя сказать, что государство не осознает опасности монопольного рынка. Но активизация ФАС, создание при Генпрокуратуре РФ Межведомственной группы для координации совместных действий по противодействию ценовому сговору, судебные разбирательства с британскими акционерами ТНК-ВР - все эти попытки решить проблему административными и силовыми методами не помогут сформироваться здоровой конкуренции. Кроме того, они еще больше отпугивают инвесторов, и так не считающих нашу страну образцом цивилизованного рынка. А военные действия в Южной Осетии и последовавшие за этим политические события рискуют и вовсе поставить крест на притоке иностранного капитала. Начало положено: только за два дня - пятницу 8 августа (нападение Грузии на Южную Осетию) и понедельник 11 августа из рублевых активов были выведены средства на 7 млрд долларов. По итогам месяца чисты отток капитала составил 5 млрд долларов.

...Стратеги ИК "Тройка Диалог" Кингсмилл Бонд и Андрей Кузнецов в докладе "Миф о новой холодной войне" выделяют три фазы давления на российский рынок разгорающегося конфликта с США. Первая - уход инвесторов с фондового рынка. Иностранцам принадлежало около половины всех акций, обращающихся на наших площадках... Вторая фаза - дефицит иностранного капитала. Весь внутренний рынок облигаций тянет на 60 млрд долларов, при чем большая часть этих денег пришла от зарубежных инвесторов. Акции, размещенные на международных площадках, торгуются с премией к российским. Если интерес к нашим активам снизится, то стоимость финансирования внутри страны возрастет, и компаниям будет труднее искать  ресурсы для развития. Наконец, при наступлении третьей фазы Россия рискует и вовсе исчезнуть с инвестиционного радара, как это произошло с Аргентиной и Венесуэлой. РФ пока стоит перед второй фазой..."

Вчера посмотрел шикарнейший фильм с Николаем Валуевым в главной роли "Каменная башка". Я не хочу пытаться написать интересную и качественную рецензию (ввиду неквалифицированности, все равно не напишу). Лучше отправлю вас к прекрасному кинокритику Юрию Гладильщикову из "Русского Newsweek'a", написавшему полный и содержательный материал, касающийся фильма.
Сделаю одну оговорку, свидетельствующей о захватывающем сюжете киноленты. Я вчера имел около 40 минут свободного времени. И решил "убить" минутку частичным просмотром "Башки". Не выдержал, посмотрел фильм до конца.

Бесподобно сыграл Н.Валуев. Этой лентой он доказал, что является не только хорошим боксером, но и неплохим актером. Хотя, внутреняя интуиция подсказывает: "Это первый и последний удачный выход на киносъемку. Ту роль, которую он мог сыграть, уже сыграл. Выше головы не прыгнешь".

С времен "Страстей Христовых" я не испытывал такого глубокого и искреннего чувство переживания и сострадания. Феноменальное достижение продюссера, режиссера и остальных авторов фильма - максимально к реальности приблизить чувство утраты близкого человека у зрителя, сидящего по ту сторону экрана. Я, слава Господу, такого чувства в своей жизни не имел, но вчера я осознал его "вос всей красе". Создатели хотели показать второстепенность всех наших житейский проблем (нет квартиры, малый заработок, краьерный рост...), идеологий, политики, спорта и т.п., в сравнении с личной трагедией.

Еще одной изюминкой продюссерской команды стала фокусирование внимания на ни в чем не приметных мелочах: фото с подписью (сыгравшей, в последствии, колосальную роль в фильме), резинка для волос, зубная щетка, лапша быстрого приготовления. 

Меньше разговоров, идите и смотрите. А потом обсудим ленты и поделимся своими впечатлениями.

Около шести тысяч россиян уклоняются от прохождения военной службы. Об этом заявил начальник главного организационно-мобилизационного управления Генштаба генерал-полковник Василий Смирнов, сообщает РИА "Новости".
По словам Смирнова, после перехода на одногодичную службу по призыву число уклонистов значительно сократилось. Сейчас их, по оценке генерала, 5849 человека. В прошлом году в России насчитывалось 12 521 человек, уклоняющихся от несения службы по призыву. Как рассказал Смирнов, в прокуратуру направлены материалы на 4064 гражданина, не явившихся в военкоматы, возбуждено 295 дел, 91 человек осужден.
Осенний призыв стартует с 1 октября. В армию планируется призвать 219 тысяч человек.
http://www.newsland.ru/News/Detail/id/302210/

Повертаючись до перспектив правого руху в сучасній Європі (благо, що з’явився інформпривід), хочу звернути увагу шановного панства на вчорашню новину:
На загальних виборах в Австрії крайньо-праві партії здобули багато місць у парламенті за рахунок центристських партій. Дві крайньо-праві сили - Партія свободи та Альянс за майбутнє Австрії -здобули 29% голосів виборців. Найбільше місць у парламенті здобули соціал-демократи, але разом з консервативною Народною партією вони мали найгірші результати після Другої світової війни.

Таким образом, 183 мандата высшего законодательного органа Австрии распределятся следующим образом:

С      А - 58 АНП - 50  АПС - 35  СБА - 21  ЗА - 19                                               "Партія Свободи" на прес-конференції

 Зараз антиіміграційна тематика дуже вчасно береться на щит та озброєння правими партіями, які до цього перебували на перифірії політичного життя, тобто на повному маргінесі. Що характерно, так це перемога правих в «респектабельних» західних країнах. Австрія ще не вечір (як то кажуть). Молодь активно долучається до консервативного руху, що робить його респектабельним. Так звані "нові ліві" вже є пережитком минулого - їхні часи пройшли (тобто 60-70-ті рр.).
Можна відокремити певні центри правих в Європі:
Норвегія - "Партія прогресу" (Fremskrittspartiet) з кожними виборами набирає все більше і більше депутатських місць.
Бельгія - "Фламандський інтерес", переміг на останніх виборах.
Данія - "Датська народна партія" (Dansk Folkepati) так само як і їхні скандинавські сусіди з кожним виборчим сезоном набирають відсоток за відсотком. І вже мало хто сумнівається в їхній перемозі.
Франція - Лє Пена з "Національним фронтом" згадувати не буду. Вже занадто маячить в ЗМІ.
Німеччина - нацики із NPD не можуть похвалитися загальнонаціональними досягненнями, але в окремих землях тримають високу електоральну лояльнысть.
Швейцарія - мабуть найбільша в Європі "права" країна. Вже нормою стало звинувачення швейцарської міграційної політики як дискримінаційної. "Швейцарська народна партія" SVP - найбільша в країні, і єдина в Європі, яка змогла перемогти на загальнонаціональних виборах в країні. Інша швейцарська партія "Партія Свободи" (FPS) не представляє сили в національному масштабі. Але має низку своїх людей в кантонах та муніціпалітетах.
Італія - тут переваги правих носять виключно регіональний, локальний характер: Північ (Lega Nord) і нещодавна стратегічна перемога в Римі Джанні Алемано.

Я навмисно не вказую про потугу правих в нових країнах ЄС, як то Болгарія (Атака), Румунія (нащадки Залізної Гвардії). Чи то вже "освоївшихся" Польщі (клерикали із Ліги польських родин) та Прибалтика.

Що треба зробити для перемоги як на національному рівні, так і на загальноєвропейському:
1. Єднання всіх правих в єдину силу, з акумуляцієй фінансових, інтеллектуальних, людських ресурсів. Це дозволить на акції "закидувати" людей, створювати власні інформаційні агенції, журнали, ТБ, радіо, яке здолає інформаційну блокаду. Також єдність сил і її презентація вплинуть на виборця, переконають у перемозі;
2. Відмова від нацифілії. Правильно зробив той ж Алемано, якій покінчив з MSI, одягнув костюм, став респектабельним культурним, розумним інтеллектуалом. В сраку всі "зігі", портрети Гітлера, схожі на нацистську, власну символіку, навіть потрібно прелюдне засудження нацизму (як це зробили "Фламандський інтерес");
3. Презентативність (витікає з п. 1 і 2): інтеллектуальність, культурність, толерантність (тобто при дискусіях відмова від вживання таких слів як хачік, ніггер, жид, муслім тощо). Нічого не маю проти робочих, але все ж таки лави демонстрантів із фінансістів, журналістів, митців, адвокатів-юристів, бізнесменів явно презентабільніше виглядають ніж пролетарії.

 
P.S. Кому цікаво, почитайте наукове дослідження Electoral Support for Extreme Right-Wing Parties: A Subnational Analysis of Western European Elections in the 1990s

Читаю статью в "Русском Newsweek'e" (на самом деле, этакий левацко-либерастичный журнал, что касается американского и европейского изданий, русское тоже далеко не отошло) под названием "Кто с мечетью к нам придет" про антиисламские выступления в Европе. Всем правым для обязательного чтения.
Остановлюсь только на нескольких моментах:
1. Сговор всех "демократических СМИ", какая у них тактика для противодействия правым: в стране началась мощнейшая кампания по его дискредитации. Представители левоцентристских и зеленых партий объявили всех участников мероприятия «неонацистами». Крупнейшие СМИ заключили негласное соглашение не освещать подготовку к конгрессу, дабы не делать ему рекламы.
2. Кто такие антифашисты, истинное лицо: Мэр Кёльна призвал горожан «дать жесткий отпор новой коричневой похлебке». Его призыву последовали более 15 000 человек - антиглобалисты, антифа, панки, «зеленые», хиппи, а также Объединение геев и лесбиянок.
3. Европейцев достала исламизация: Всего за четыре года, фиксирует свежий доклад международного социологического института Pew Research Center, европейцев, опасающихся мусульман, стало больше в среднем на 15%. Мусульман не любят уже 52% испанцев, 46% поляков, 38% французов. И каждый второй немец.
4. Сила, которая может противодействовать мусульманам, как это не пародаксально - радикальные христиане (либеральные католики, православные и лютеране с англиканами отдыхают): «Да здравствует христианская Европа! Европа никогда не будет мусульманской!»
5. Правые, несмотря на противодействие либералов, проходят во власть и приостанавливают исламизацию: «Эта партия (имеется ввиду "Лига Севера") сильно осложнила жизнь мусульманской части (иммигрантов в Италии) во всех отношениях, и особенно это касается мест для молитвы», - жалуется президент миланского Исламского культурного института Абдель Хамид Шаари.
6. Европейцы не могут сдержать наплыв ислама и впадают полнейший идиотизм: Немецкое правительство предложило просто какой-то невероятный по европейским меркам шаг: преподавать ислам в государственных школах - лучше пусть учатся «у нас», чем «у них». Во Франции президент Саркози заговорил о строительстве мечетей за счет госбюджета, чтобы «отрезать французский ислам от иностранного влияния».
7. Число мусульман стремительно растет: Сейчас в ЕС около 16 млн мусульман - чуть более 3% от всего населения. По прогнозам Филиппа Дженкинса, профессора Университета Пенсильвании, к 2100 г. этот показатель вырастет до 25%, а его коллега из Принстонского университета Бернард Льюис уверен, что цифра перевалит за 50%, если нынешние тенденции сохранятся. «Данные по миграции и демографии не оставляют в этом сомнений», - утверждает Льюис.