| Громовица ( @ 2005-09-06 13:04:00 |
| Entry tags: | мольфары, путь, творчество, традиции, этника |
Карпатская магия. Продолжение
Выкладываю еще малюсенький кусочек первой части книги. Надеюсь, вам интересно читать? А то в прошлый раз как-то вяло все среагировали… Разве что конец отпускного сезона подействовал :)
Мольфарство, як і будь-яка інша традиція, зв’язана з магією, пливе в двох річищах: є мольфари „вроджені”, яким їхній дар і майстерність перейшли у спадок від предків, і є „вивчені”, тобто, люди зі схильністю до магічного мистецтва, котрі перейняли цей дар від когось.
До речі, сибірські шамани вважають, що Великим Шаманом (тобто, найсильнішим) може стати тільки той, у кого в роду було не менше десяти шаманів-попередників, котрі ставали духами-покровителями для наступника.
Мольфари теж вважають, що генетика дає більшу силу для магічного мистецтва. І ще мольфари учать, що їхній дар — то тяжкий хрест, що його людина бере на все життя. І за магічний дар, і за мольфарську силу людина платить велику ціну.
— Ми заприсяжні Духові Життя — Богові і духам земним та небесним, — говорить Мольфар.
У мольфарів є свої закони і таємниці, які вони мусять „тримати міцно”. Якщо мольфар „согрішить”, тобто, переступить якийсь закон, розповість таємницю або ще якимось чином порушить кодекс, — він отримує кару. І навіть на деякий час може втратити свій дар. Причому абсолютно не має значення, до якого табору належить маг. Чи він чорний, чи білий, — закон і обряд один для всіх, і молодий мольфар пізнає його в час ініціації. Коли мольфар порушує магічні закони Світобудови і переступає закони Матері-Природи, — він втрачає контакт із своїми духами-помічниками. Він втрачає живий зв’язок із Всесвітом. І тільки коли він усвідомить і спокутує свій гріх (а пройти може дуже багато часу, доки його пробачать), — він знову повертається до свого заняття.
І тут виникає паралель. Чи не тому ми маємо всі наші біди та проблеми, екологічні катастрофи і невиліковні хвороби, втрату духовного зору та бачення закономірностей розвитку світу, що ми, люди, давно вже порушили ті святі і єдині для всього сущого закони, що їх нині тримають лише маги, мольфари, шамани -- посвячені і видющі, можливо, тільки завдяки яким дотепер ще живе планета Земля і існує людська цивілізація?..
… Ми продовжуємо розмову про білу й чорну магію. В наш час, коли сторінки газет та часописів рясніють примітивними оголошеннями доморощених магів, ці терміни втратили сенс і значущість. Але в цю мить, у серці Карпатських гір, коли пронизливі сині очі дивляться в мої, я розумію, що поняття „чорного” і „білого” — не просто слова.
— Людина заздрісна, зла, жадібна ніколи не оволодіє білою магією, тільки чорною. — Слова Мольфара спокійні і здаються каменями, що падають зі скелі. — Чорні маги — це невмолимі, жорстокі люди, але вони є такі, як вони є. І вони потрібні – для великої рівноваги. Оце і є перша таємниця мольфарства — велика РІВНОВАГА світу. Як правило, темні маги — приховані. Вони відлюдники, рідко проявляються серед людей, вони віддають своє життя власним таємним ритуалам. Якщо ж людина стає на шлях білого мольфара — вона має бути доброзичливою, духовною, справедливою і високо віруючою. Тоді треба пам’ятати: чим більше ви людину любите, тим більше ви їй поможете. Якщо ж людина вас образила, чи між вами є якась антипатія, то ви не поможете їй, а тільки пошкодите. Краще тоді й не братися…