Home
 

Мій шлях

About Recent Entries

На межі... Aug. 4th, 2004 @ 06:52 pm
Вона поволі йшла по воді.
Її силует контрастував на тлі безмежжя вогнів великого міста.
На іншому березі діда-Дніпра вирувало життя. На цьому ж було безлюдно і тихо.
Лише вітер, граючись її волоссям, порушував цю святу і практично нерухому гармонію... І вода біля берега час від часу торкалася його ніг...

Ще мить, і вони вже стояли вдвох. На межі..

Межі води, яка час від часу омивала їхні ноги, і піску, який був зволожений ранішньою зливою.
На межі міського шуму, який озивався набережною магістраллю ген на тому березі, і тиші, що ворожила їх своєю таємничістю і нескінченністю.
На межі міських вогнів, що мерехтіли поміж старих вулиць Подолу.. І сяйва повного місяця, який щойно почав позирати на них між гілля.
На межі грозових хмар, які вигравали відлуннями громовиць, і чистим зоряним небом, що кидало їм в очі безмежжя зірок.
На межі відчуття неповторності миті, що була на диво небуденною і містичною.
І на межі почуття, яке не бажало розгоратися, але обплітало їх відлунням неземної теплоти...
На межі внутрішньої і зовнішньої гармонії, бажаного і здійсненого...
І на межі минулого та майбутнього..
Бо вже ніколи не буде цієї миті...

Насправді вони не рухалися і навіть нічого не казали..
Лише відчували і тихо раділи...
Майже по-дитячому..
Мовчки.

А що робилося у їхніх бентежних душах і серцях не чув і не бачив ніхто...
Крім того, хто дивився на них тоді, як стояли вони на межі....

3-4 серпня 2004

http://www.bohdan.info/index.php?id=38
Top of Page Powered by LiveJournal.com